Державна виконавча служба: запитання-відповіді

moderator -> Всем
10.05 10:16
Державна виконавча служба: запитання-відповіді

ЗАПИТАННЯ. Які правові підстави має державна виконавча служба для  виселення громадян з жилого приміщення

       ВІДПОВІДЬ.  Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)". Законодавчим актом, проект якого був розроблений Міністерством юстиції, викладено у новій редакції Закону України  "Про виконавче провадження".

       Відповідно до частини третьої статті 47 Конституції України позбавити громадянина житла можна лише на підставі закону за рішенням суду. Відповідно до статті 109 Житлового кодексу виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Судові рішення, відповідно до ст. 124 Конституції України, є обов’язковими до виконання на всій території України. Примусове виконання рішень судів покладено на державну виконавчу службу, яка входить до системи Міністерства юстиції України

       Статтею 78 Закону України «Про виконавче провадження» визначено компетенцію державного виконавця під час виконання рішень про виселення боржника, зокрема частина 4 статті 78 Закону говорить, що виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Слід зазначити, що відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, не є перешкодою для виконання рішення.

        Законодавством також передбачено, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов’язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.  Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання, відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки.

    Насамкінець додам, що Конституцією України закладено принцип обов’язковості виконання судових рішень. Вироки, рішення, постанови, ухвали, які виносяться ім’ям України, повинні виконуватися, і цю функцію покладено законом на Державну виконавчу службу, яка є єдиним органом примусового виконання рішень в Україні, адже виконання судових рішень – це важлива державна справа, яка потребує високої професійної відповідальності та моральних чеснот. Справа, яка працює на благо громадян України та стоїть на захисті їх конституційних прав.

ЗАПИТАННЯ. Який правовий механізм слід застосувати для  тимчасового обмеження виїзду боржника за кордон?        

       ВІДПОВІДЬ.  Якщо боржник ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням суду, державний виконавець звертається до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи за межі України – до виконання зобов’язань за рішенням. Раніше законодавством не було визначено, до якого  суду державний виконавець може звернутись з відповідним поданням. У Цивільному процесуальному кодексі України у ст. 377-1 зазначено, що питання про тимчасове обмеження боржника  у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця. Після винесення ухвали судом державний виконавець направляє її до Державної прикордонної служби на виконання.

ЗАПИТАННЯ. Чи може бути звернуто стягнення на будинок чи квартиру?

ВІДПОВІДЬ. Статтею 63 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна проводиться звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.



ЗАПИТАННЯ. У разі якщо майно перебуває під заставою, чи можливо на нього звернути стягнення?

ВІДПОВІДЬ. Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача – заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно може бути звернуто у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, а також якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень ЗУ «Про іпотеку». Так статтею 12 та статтею 33 цього Закону визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: «У разі порушення іпотекодавцем обов’язків встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов’язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може також скористатися правом звернення стягнення на предмет іпотеки». Зверненя стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

ЗАПИТАННЯ.    Чи правомірні дії прикордонників, які заборонили боржнику виїзд за межі України, зіславшись на ухвалу суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі держави?


   ВІДПОВІДЬ.     Так, правомірні. Пунктом 18 ст. 11 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», що набрав чинності 9 березня 2011 року, передбачено, що у процесі здійснення виконання судових рішень у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього таким рішенням, державний виконавець, наділяється правом звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань за таким рішенням: фізичної особи – щодо власних зобов’язань, керівника юридичної особи – щодо зобов’язань такої юридичної особи.
          Зазначене питання вирішується місцевим загальним судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим із начальником відділу державної виконавчої служби, негайно без повідомлення і виклику сторін та інших заінтересованих осіб за участі державного виконавця. За результатами розгляду виноситься ухвала про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яка підлягає оскарженню в апеляційному суді окремо від рішення суду. Після отримання ухвали суду державний виконавець повинен надати її засвідчену копію до Адміністрації Державної прикордонної служби для: відмови у видачі паспорта для виїзду за кордон; відмови у виїзді за кордон; тимчасового затримання або вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Слід зазначити, що при намірі боржника здійснити виїзд за межі України уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону відмовить громадянинові у його перетині з винесенням обґрунтованого письмового рішення із зазначенням причин відмови, надавши його один примірник громадянинові.
Про виконання зазначеної ухвали Адміністрація ДПС повинна повідомити орган ДВС листом.
          Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов’язань, тобто наявність лише самого зобов’язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.

https://www.ztobljust.gov.ua/structure...126/?&a...