moderator: Сообщения

moderator -> Всем
Как снять арест исполнительной службы по кредитным решениям

 "Три варианта снятия ареста:

1. Договорится с банком, что бы  последний подал заявление в исполнительную службу о закрытии  исполнительного производства, снятия арестов и забрал исполнительный  лист. При этом варианте, должник должен будет ещё уплатить в  исполнительную службу исполнительный сбор в размере 10% от суммы долга;

 2. Полностью исполнить решение, т.е. погасить долг перед банком и  уплатить исполнительный сбор (10% от долга) в исполнительную службу.

 3. Отменить решение (при этом не обязательно выигрывать дело, например  отменить заочное решение на основании которого был наложен арест).  Исполнительный сбор платить не надо.

При отсутствии, возможности  снять арест согласно первым двум вышеприведённым вариантом, и  необходимости лишится ареста, следует воспользоваться вариантом с  отменой решения. Для этого во-первых надо отменить решение и в  дальнейшем подать заявление в исполнительную службу о снятии ареста. В  случаи отказа исполнительной – обращаться с жалобой в суд который выдал  исполнительный лист с требованием снять арест.

Примеры двух жалоб: http://protokol.com.ua/ru/izbavlenie_...editnim...
moderator -> Всем
Рада ухвалила закон про кредитний реєстр НБУ

Верховна Рада ухвалила закон про створення і впровадження кредитного  реєстру Національного банку України і вдосконалення процесів управління  кредитними реєстрами банків.

"За" проголосувало 226 депутатів.

Як зазначається, закон  №7114-д є однією з умов співпраці України з Міжнародним валютним фондом і Європейським Союзом.

Проектом передбачена передача до Кредитного реєстру інформації по  кредитах, заборгованість за якими становить більше 100 мінімальних  заробітних плат.

Відтепер НБУ має надавати банкам інформацію з Кредитного  реєстру, що становить банківську таємницю, визначену законом "Про банки і  банківську діяльність".

Економічна правда

https://www.epravda.com.ua/news/2018/0.../6/633804/
moderator -> Всем
УВАГА! З 1 лютого 2018 р. права вимоги за кредитами фізичних осіб у всіх неплатоспроможних банках виставляються на індивідуальний продаж на голландські аукціони.
ПРЕС-РЕЛІЗ

З першого лютого права вимоги за кредитами фізичних осіб у всіх  неплатоспроможних банках виставляються на індивідуальний продаж на  голландські аукціони. Відповідне рішення прийнято виконавчою дирекцією  Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у грудні 2017 року. Усі  аукціони, як і раніше, відбуватимуться у системі ProZorro.Продажі.

Права вимоги за кредитами фізичних осіб, умови реалізації яких були  визначені Фондом раніше (до 01.02.2018), завершать затверджений для них  цикл індивідуального продажу за моделлю англійських аукціонів. Якщо  покупця не буде знайдено – наступного разу вони вже виставлятимуться на голландські аукціони.

Кожен непроданий кредит ще раз проторгується індивідуально, але вже  за голландською моделлю (початкова ціна продажу – 100% від загальної  заборгованості; упродовж одного дня ціна автоматично та покроково  максимально може знизитись до 20%). Далі з непроданих активів  формуватимуться пули.

Як відомо, з осені 2017 року на голландські аукціони виставляються  права вимоги за іпотечними кредитами фізичних осіб таких банків як ПАТ  «КБ «НАДРА», «АТ «ДЕЛЬТА БАНК», АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ПУАТ  «ФІДОБАНК». Нова модель торгів уже показала свою ефективність. Так,  майже за три місяці на голландський аукціон у системі ProZorro.Продажі  було виставлено на торги майже 1,8 тисяч іпотечних кредитів фізичних  осіб. Майже 20% з них було продано уже у ході перших торгів. При цьому  ціна продажу склала 88,5 млн грн, або 28% від початкової вартості у  319,5 млн грн, що є досить високим рівнем конверсії (співвідношення  загальної суми заборгованості до ціни продажу).      

Нагадаємо, інформація про виставлені на продаж лоти  оприлюднюватиметься на інформаційних ресурсах Фонду та системи  ProZorro.Продажі в мережі Internet. Крім того, відповідні  листи-повідомлення, де вказуватимуться дата, час торгів та початкова  ціна, будуть надіслані на поштові адреси, які позичальники зазначали при  укладанні договорів. Ще одне джерело отримання інформації – гаряча  лінія Фонду гарантування вкладів – 0-800-308-108, 044-333-36-55.

Детальну інформацію про голландський аукціон, найпоширеніші питання  та відповіді, а також опис цієї моделі аукціону можна знайти за посиланням.



http://www.fg.gov.ua/news/33316-z-per...-osib-f...


moderator -> Всем
Банківське шахрайство

Доброго ранку, Країнов среду ·



Не  тільки злі люди можуть створити проблеми, оманом викрадаючи Ваші гроші -  банки можуть принести не менше лиха, ніж недоброчесні люди. Голова  комісії банківського аналізу українського товариства фінансових  аналітиків Віталій Шапран допоміг нам написати попрокову інструкцію, як  безпечно взаємодіяти із банком.



https://www.facebook.com/dobrogo.ranku...695346405/
moderator -> Всем
Дельта-банк - прес-реліз ФГВФО від 22.01.18

Дельта-банк - прес-реліз ФГВФО від 22.01.18

 "Активи банку  виводились шляхом видачі великих кредитів пов’язаним особам під  неналежне забезпечення (або з виведенням з-під обтяження ліквідного  забезпечення) з подальшим погашенням таких кредитів за рахунок сміттєвих  цінних паперів. .....

Посадові особи «Дельта Банку» самостійно  збільшували ліміти за картками клієнтів та отримували кредитні кошти з  карток клієнтів без їх відома та згоди. Внаслідок таких шахрайських дій  відбулось виведення коштів на суму близько 4,5 млрд грн....

 Активи банку розкрадались також шляхом погашення кредитів фіктивними  коштами, здійснення розрахунків фіктивними коштами, в тому числі – за  придбані у самого ж банку великі кредити. ..."

http://www.fg.gov.ua/not-paying/liqui...ytoriv-...

Фото:
moderator -> Всем
Внимание, новости по постанове-662!

От @Александр Гумиров




Внимание, новости по постанове-662! Прежде чем читать, если стоите - сядьте!




Итак, как вы помните, 01.11.2017 года наш трёхлетний судебный процесс закончился полной победой заемщиков и полным разгромом мезальянса Кабмин-Приватбанк. Рейдерская постанова-662 была признана незаконной. Шансов на пересмотр этого окончательного судебного решения Верховным судом нет, поскольку нет на то законных оснований. Решение вступило в силу и действует на всей территории Украины.




Пару дней назад я мимоходом заглянул в судебный реестр ... и... тадам!... Приватбанковские уроды не угомонились! Воспользовавшись вступлением в силу новых кодексов они придумали "пересмотреть решение суда по нововыявленным обстоятельствам", причем подали это заявление не в первую инстанцию и не в Верховный суд (как кассационную инстанцию), а в Киевский апелляционный административный суд.




Судьи, не долго размышляя (догадаемся сами по каким причинам), уже приняли это заявление в производство и назначили судебное заседание по пересмотру нашего победного решения на 15.02.2018 года в 12:10.




Причём, ни я, ни Саша Дорошенко, не получили об этом всём никаких уведомлений и не получили никаких документов. Судьи с приватовскими уродами решили втихаря провести междусобойчик и за нашей спиной пустить прахом весь трёхлетний судебный процесс.




Что будем делать, народ?! Схаваем этот плевок "правосудия"?! Считаю мы обязаны всей Украиной, всеми общественными движениями заемщиков, прийти в суд и устроить им там такое шоу, чтобы этим банковским подстилкам больше никогда не повадно было нас пытаться ставить в известную позу!



Итак, прошу всех, кто читает эти строки, быть 15.02.2018 года в 12:10 в Киевском апелляционном административном суде (Киев, ул. Московская, 8 ст.м."Арсенальная"). Судья Костюк Л. О..




Если в этом процессе приватовские уроды перетянут суд на свою сторону (а я вижу явные признаки сговора), то будет открыт такой "Ящик рейдерской пандоры", что всё, что было до этого, покажется цветочками.




П. С. Мы с Александром будем благодарны за финансовую помощь на поездку в суд:

Гумиров - карта Приватбанка 4149 6258 1306 7160

Дорошенко - карта Приватбанка 5168 7555 2150 8792




http://reyestr.court.gov.ua/Review/71578228


moderator -> Всем
Нічого собі! Верховний суд, дійшов висновку, що відсотки по кредитним боргам українців можуть нараховуватися до їхнього повного погашення, навіть після судових постанов.
____________________________________________

Правовий висновок, висловлений Верховним Судом України в постанові від 4 жовтня 2017 року у справі
№ 6-2751цс16

 Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення  грошового зобов’язання боржник, який прострочив його виконання, на  вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три  проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не  встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону  нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних  входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою  відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання,  оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який  полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення  грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації  (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами,  належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються  незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про  присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його  зупинення.

Оскільки строк дії кредитного договору закінчився 25  серпня 2009 року, судове рішення від 21 квітня 2010 року про стягнення  кредитної заборгованості з боржника виконано в повному обсязі 10 травня  2012 року, то відповідно до вимог вищезазначених норм права  кредитодавець мав право в межах строку позовної давності на стягнення  процентів за користування кредитними коштами до остаточного виконання  вказаного судового рішення.

Отже суди у справі яка переглядається  дійшли помилкового висновку про стягнення заборгованості за кредитним  договором за період з 16 серпня 2009 року по 21 вересня 2015 року.

Постанова від 4 жовтня 2017 року №6-2751цс16в приєднаному файлі.

Файлы:
6-2751цс16-1.rtf (162.15 КБ)
moderator -> Всем
В 2017 году банковская система Украины установила мировой рекорд по размеру проблемных кредитов.

В 2017 году банковская система Украины установила мировой рекорд по  размеру проблемных кредитов. Об этом 18 декабря заявил директор  департамента финансовой стабильности НБУ Виталий Ваврищук, сообщают  «Українські новини», информирует еizvestia.com.

 «Мы установили неприятный и дорогой для экономики рекорд. В Украине  зафиксирована наиболее высокая доля неработающих кредитов за всю историю  мировых наблюдений. Однако эта проблема уже решена, банки сформировали  резервы, по кредитам, они не давят на капитал», – рассказал Ваврищук.

Он добавил, что банки должны решать эту проблему «путем расчистки, реструктуризации, либо списания».

По словам Ваврищука, своего пика доля проблемных кредитов достигла в июле – 58%, после чего постепенно снижается.

http://news.eizvestia.com/news-financ...iny-pob...

moderator -> Всем
В Украине разрешили валютное кредитование населения с привязкой к курсу (ВСУ, правовая позиция 18.10.17, дело №6-2024цс16

ШО? ОПЯТЬ?

В Украине разрешили валютное кредитование населения с привязкой к курсу (ВСУ, правовая позиция 18.10.17, дело №6-2024цс16.)
Мнения юристов:
- одни считают, что к валюте можно будет привязывать только потребкредиты и нельзя ипотеку.
- другие считают, что постановление расространяется на любые кредиты физлицам.

 Справка: валютное кредитование физлиц запретили в Украине в ноябре 2011  г., законом №3795-VI. После того как гривна сдвинулась с точки 7,95  грн./$, на которой простояла продолжительное время, и стала двигаться к  8,10-8,30 грн./$.

----------------------------------------------------
ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК
у справі № 6-2024цс16

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
 У статті 192 ЦК України закріплено, що гривня є законним платіжним  засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в  Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із  частиною першою статті 524 та частиною першої статті 533 ЦК України  зобов’язання має бути виражене та виконане у грошовій одиниці України –  гривні.
Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
 Разом з тим частина друга статті 524 та частина друга статті 533 ЦК  України допускає, що сторони можуть визначити в зобов’язанні грошовий  еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає  сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на  день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений  договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно  до частин першої та третьої статті 1054 ЦК України за кредитним  договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та  на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
 При цьому споживачем, права якого захищаються на підставі Закону  України «Про захист прав споживачів», є фізична особа, яка придбаває,  замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для  особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою  діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника (пункт 22  частини першої статті 1 цього Закону). Закон регулює відносини між  споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів,  виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює  права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи  реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
 Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011  року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина  Степаненка А.М. щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23  статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті  22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв’язку з  положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про  захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і  на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за  договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час  укладення, так і виконання такого договору.  
Відповідно до частини  першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у  редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин)  договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та  споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий  кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання  продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач  зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється.
 Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що під  час укладення оспорюваного правочину діяла заборона на надання та  отримання споживчих кредитів саме в іноземній валюті, але банки не було  позбавлено права надати, а позичальників отримати споживчий кредит в  гривні із визначенням сум платежів за кредитом в еквіваленті іноземної  валюти.
При цьому згідно із частинами першою, другою, четвертою та  п’ятою статті 18 цього Закону продавець (виконавець, виробник) не  повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.  Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності  його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на  шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами  не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим,  включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано  недійсним.

Фото:
moderator -> Всем
Чи розповсюджується мораторій на стягнення іпотечного майна за валютними кредитами на договори за якими відбулася конвертація в гривню?

Позиція ВСУ з даного питання: дія мораторію все ж таки поширюється і правовідносини сторін щодо виселення, у зв'язку з чим не підлягають виконанню рішення в частині виселення на час дії цього Закону, тобто вони підлягають відстроченню (Постанова ВСУ від 03.02.2016 року у справі № 6-2947цс15).

Джерело http://zib.com.ua/ua/126793-hi_rozpov...nogo_.html

Значне знецінення гривні протягом останніх років призвели до того, що тисячі людей, які брали кредити в іноземній валюті на купівлю житла або для будь-яких інших потреб, на сьогодні просто не здатні виконувати свої зобов’язання за кредитними договорами. Невиконання кредитних зобов’язань в свою чергу надало право банкам примусово звертати стягнення на іпотечне майно, надане за такими кредитами, що призвело до масового виселення людей з неповнолітніми дітьми з житла на вулицю та позбавлення засобів до існування.

З огляду на це, з метою захисту та підтримки таких осіб в 2014 році був прийнятий Закон № 1304-VII («Про мораторій»), яким запроваджено

мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, тобто заборону на примусове відчуження рухомого і нерухомого майна позичальників (боржників), які мають кредитні зобов'язання за договорами споживчого кредиту в іноземній валюті.

Нагадаємо, що мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання. Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом «Про мораторій», не позбавляє кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у разі невиконання боржником зобов’язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) зазначене майно. Тобто, рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалені до та після прийняття Закону «Про мораторій», залишаються в силі, а їх виконання зупиняється до вдосконалення механізму, передбаченого ст. 3 Закону  (Постанова ВСУ по справі №6-1356цс15 від 2 березня 2016 року).

Заборона примусового стягнення відповідно поширюється на рухоме й нерухоме майно яке відповідає умовам ст.1 Закону, надане в якості забезпечення зобов’язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими в іноземній валюті.

З огляду на це, постає питання щодо можливості примусового стягнення на іпотечне майно за кредитним договором, який першочергово укладався іноземній валюті, але пізніше додатковою угодою був переведений у гривневий кредит.

Як відомо, додаткова угода є невід’ємною частиною договору, а тому у випадку укладання додаткової угоди, якою змінюється валюта договору на гривню, кредитний договір вважається укладеним в національній валюті.

Оскільки дія мораторію поширюється тільки майно, наданого в забезпечення за споживчими кредитами  в іноземній валюті, логічним є висновок, що кредит, який першочергово укладався в іноземній валюті, а  згодом був переведений у гривневий не підпадає під дію зазначеного закону.

На сьогодні відсутня достатня судова практика, яка б підтверджувала зазначені правові висновки,

адже судова практика з цього питання на сьогодні є дуже нерозвиненою та неоднозначною.

Зокрема, Запорізький окружний адміністративний суд в Постанові від 03 квітня 2015 року у справі №  808/1589/15, зазначає, що оскільки  заборгованість позичальника та кредитні зобов'язання боржника відповідно до Додаткової угоди  переведено у національну валюту, таке іпотечне майно не відповідає умовам закону «Про мораторій», а тому підлягає під його дію. Аналогічної ж позиції притримується і Шевченківський районний суд м. Києва у справі № 761/31200/14-ц від 11 грудня 2014 року.

Разом з тим, мають суди і протилежну позицію, зазначаючи, що відповідно до Закону  мораторій розповсюджується на нерухоме майно, яке  виступає як забезпечення виконання зобов'язань за споживчим кредитом наданого в іноземній валюті. Тобто не має значення, в якій валюті зараз існують зобов’язання за кредитним договором, має значення лише те, в якій валюті був наданий такий кредит ( наприклад, Ухвала Апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2014 року у справі № 464/899/14).

На жаль, наявна судова практика є недостатньою для прогнозування результату вирішення цього

питання в суді, оскільки відсутні висновки судів третьої інстанції, належні обґрунтування позиції в зазначених рішеннях суду тощо. Однак можна зазначити, що велике значення матимуть при вирішення спорів з цього питання, дата переведення зобов’язань в національну валюту, порядок їх переведення ( укладення додаткової угоди, самостійне рішення банку), наявність чи відсутність змін в іпотечному договорі (щодо зміни валюти кредитного договору) тощо.

Цікавим аспектом застосування мораторію на стягнення іпотечного майна за валютним кредитом є також питання виселення мешканців з такого житла.

Оскільки пунктом 4 Закону  передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм, постає питання щодо порядку  виселення з житла, наданого в іпотеку за споживчим кредитом в іноземній валюті, зокрема, чи підлягає задоволенню такі позовні вимоги, чи підлягає відстроченню виселення з житла або ж ні, чи зобов’язаний банк надавати інше жиле приміщення у випадку виселення громадян.

Почнемо з того, що  дія закону «Про мораторій» не передбачає заборону виселення громадян з іпотечного житла, наданого в забезпечення за споживчими кредитами в іноземній валюті, а тому не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо виселення з іпотечного майна.

Разом з тим, оскільки закон прийнятий з метою унеможливлення позбавлення громадян єдиного житла та виселення на вулицю, постає питання щодо можливості відстрочення  виконання рішення  про виселення у зв’язку з дією мораторію.

Як вбачається з судової практики, тривалий час остання була доволі неоднозначною, оскільки Вищий спеціалізований суд  в одних випадках зазначав, що дія мораторію не поширюється на спірні правовідносини, оскільки вказаним законом не передбачено зупинення виконання рішення про виселення. В інших випадках, стверджував, що оскільки Закон було прийнято з метою підтримки громадян України, які мають невиконані зобов'язання за договорами споживчого кредиту в іноземній валюті (валютних кредитів), та забезпечення конституційних прав громадян, мінімізації можливих збитків громадян при виконанні своїх кредитних зобов'язань, виконання рішення про виселення підлягають відстроченню.

На сьогодні, вже існує позиція ВСУ з даного питання, яка зазначає, що дія мораторію все ж таки поширюється і  правовідносини сторін щодо виселення, у зв'язку з чим не підлягають виконанню рішення в частині виселення на час дії цього Закону, тобто вони підлягають відстроченню (Постанова ВСУ  від 03.02.2016 року у справі № 6-2947цс15).

Фото: