Припинення зобов'язань за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в період здійснення ліквідаційної процедури банку не допускається


Припинення зобов'язань за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в період здійснення ліквідаційної процедури банку не допускається 11.01.2017

Припинення зобов'язань за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в період здійснення ліквідаційної процедури банку не допускається

(Правова позиція ВСУ, постанова від 21.12. 2016 року у справі № 6-2047цс16 за позовом вкладника до «Дельта Банку» про зобов'язання здійснити залік зустрічних вимог за кредитом і виплатити належні йому кошт)

 
Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 21 грудня 2016 року у справі
№ 6-2047цс16

Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим законом, нарахування відсотків за зобов’язанням банку перед кредиторами.
Пунктом 8 статті 26 вказаного Закону встановлено, що Фонд не відшкодовує, зокрема кошти за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань.
Відповідно до частини 3 статі 46 даного Закону вимоги за зобов’язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Стаття 52 Закону визначає черговість та порядок задоволення вимог до банку, а також оплату витрат та здійснення платежів.
Отже, у будь-якому разі в період здійснення ліквідаційної процедури банку задоволення вимог третьої особи має здійснюватися в порядку задоволення вимог кредиторів до банку та черговості, передбачених статтею 52 Закону, у зв’язку з чим припинення зобов’язань за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, які фактично є погашенням вимог кредитора в порушення порядку статті 52 Закону, не допускається.





Возврат к списку