Записи

Записи

Позовна давність розповсюджується на вимогу про стягнення предмету іпотеки навіть вже при наявності рішення суду про стягнення суми боргу за кредитом (Апеляційний суд Київської обл. у справі № 361/1489/16-ц, від 20 червня 2017р)

Цікаве рішення (яке скоріше за все буде скасовано ВССУ чи ВСУ). Рішення обгрунтовується різницією визначеною законом таких понять « як строк дії договору» (ст. 631 ЦК України) стосовно договору іпотеки та «строк дії зобов’язання» (ст. 530 ЦК України) стосовно кредитного договору, який вже давно сплив щодо кожного чергового платежу.  
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Фабула судового акту: Суперечливе та таке, що прямо  порушує інтереси банків, рішення суду апеляційної інстанції, яке мабуть  буде скасовано ВССУ чи ВСУ. Відразу треба зазначити,  що з тексту  рішення незрозуміло чи заявляв боржник (апелянт) про сплив строку  позовної давності, щодо вимоги кредитора про стягнення предмету іпотеки в  порядку передбаченому ст. 267 ЦК України.  

Так, ще у 2010 році судом було ухвалене рішення про стягнення з  боржника на користь банку заборгованості за неповернутим кредитом із  пенями, штрафами, тощо. Це рішення ні добровільно, ні примусово  боржником виконано не було. У 2016 році кредитор звернувся до суду із  позовом про стягнення з боржника предмету іпотеки, якою у далекому 2008  році був забезпечений кредит. Суд першої інстанції задовільнив позов  банку і стягнув нежитлове приміщення з боржника, визначив початкову ціну  для його реалізації.

Проте, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив банку у стягненні предмету іпотеки взагалі.

Цікаво, що суд апеляційної інстанції погодився із судом першої  інстанції про наявність у боржника заборгованості перед банком. Водночас  цей суд  прийшов до висновку, що банком при поданні позову був  пропущений строк позовної давності, який передбачений ст. 266 ЦК України, як щодо основної вимоги, так і щодо додаткової (стягнення предмету іпотеки).  

Зокрема, рішення обгрунтовується різницією визначеною законом таких понять « як строк дії договору» (ст. 631 ЦК України) стосовно договору іпотеки та «строк дії зобов’язання» (ст. 530 ЦК України) стосовно кредитного договору, який вже давно сплив щодо кожного чергового платежу.  


Джерело - http://protokol.com.ua/ua/cud_stattya_266_tsk_pozovna_davnist_rozpovsyudguetsya_na_vimogu_pro_styagn...

Чи можна через кредит позбутися права виїзду за кордон?

 

Дмитро ХРОМЕЄВ, юрист , Закон і бізнес http://zib.com.ua

Аби скористатися безвізовим режимом в’їзду в європейські країни, треба мати можливість безперешкодно залишити територію України. А із цим можуть виникнути певні проблеми, якщо суд обмежить таке право через непогашений борг. Як це співвідноситься з правом на свободу пересування?

Винятковий захід

Державний виконавець для реалізації рішення суду може вдаватися до низки дій. Крім іншого, при наявності підстав та навіть без них за заявою стягувача він може звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за кордон до повного виконання ним зобов’язань. Проте боржник здатний захистити це своє право.

Відповідно до ч.1 ст.33 Конституції «кожному, хто

на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом».

Зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу, відповідно до ч.1 якої «фізична особа має право на свободу пересування». Про це йдеться і в ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також про зазначене право говорить ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Названі акти забороняють невиправдане обмеження особистого немайнового права, що забезпечує природне існування фізичної особи, якщо іншого не передбачено законом.

З огляду на це тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом, який застосовується лише при наявності достатніх для цього підстав.

Ухилення як підстава

Зокрема, єдиною правовою підставою, при доведенні якої рішенням суду можна тимчасово обмежити право виїзду за кордон, є доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання (п.19 ч.2 ст.18 закону «Про виконавче провадження»). Проте чинне законодавство не містить визначення такого поняття, як «ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань», тож воно є оціночним.

Суб’єктом, на якого покладається доведення факту ухилення, є державний виконавець. Зокрема, на момент звернення до суду з поданням такий факт повинен уже бути встановленим, убачатися з матеріалів виконавчого провадження та мати суб’єктивне походження.

Як зазначає Верховний Суд України в узагальненні практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України від 1.02.2013, «суд має врахувати об’єктивні причини невиконання боржником зобов’язання, наприклад унаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Коли державний виконавець стягнув усе, що належало на праві власності боржнику, та не довів свідомого ухилення від виконання, суд не може задовольнити подане клопотання».

У рішенні від 26.11.2009 у справі «Gochev v. Bulgaria» Європейський суд з прав людинисформулював загальні стандарти права на свободу пересування. Зокрема, він зазначив, що таке обмеження повинне відповідати відразу трьом критеріям: по-перше, ґрунтуватися на законі, по-друге, мати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до конвенції, по-третє, бути у справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто виявлятися пропорційним меті його застосування).

Виправданість обмежень

При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення несплачених боргів слід пам’ятати, що таке обмеження може бути виправданим тільки тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Чи враховують українські суди ці вимоги, обмежуючи боржника в праві виїзду за кордон? Інколи — ні. Наприклад, через неповне з’ясування обставин справи, відсутність можливості в божника довести свою позицію. Адже відповідно до ч.2 ст.3771 Цивільного процесуального кодексу відповідне подання розглядається негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

Отже, суди можуть обмежити людину в праві виїзду за кордон. Однак їм потрібно встановити, чи полягало ухилення в навмисному чи іншому свідомому невиконанні боржником своїх обов’язків, тобто визначити суб’єктивну складову діяння.
Водночас основним принципом та важелем для прийняття рішення має бути такий момент: «Обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості». Якщо таке обмеження не виправдане, воно однозначно порушує право на свободу пересування особи та має бути скасоване.

Джерело - Закон і бізнес http://zib.com.ua

Покарання колекторів - зареєстровано законопроект

У парламенті зареєстрований законопроект  №6417 «Про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання  простроченої заборгованості».

Законом пропонується карати  колекторів за погрози щодо повернення кредиту штрафом від 500 до 1000  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн до 17 000  грн) або обмеженням волі на строк до 1 року, або позбавленням волі на  той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися  певною діяльністю на строк до 3 років.

 Крім того, у разі застосування насильства щодо боржника, членів його  сім’ї та близьких родичів або заподіяння інших тяжких наслідків,  колектора можуть посадити на термін від 3 до 7 років з позбавленням  права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до  10 років.

Також, якщо боржник помре від загроз з боку колекторів,  пошкодження ними майна боржника, передбачається позбавлення волі від 7  до 10 років.

Важно! Мораторий не вечен!

20.06.17 пресс-брифинг: «Отчет о финансовой стабильности» заместитель председателя НБУ Екатерина Рожкова:

-  доля неработающих активов,сегодня составляет 57% в общем портфеле

- сейчас мы совместно с Министерством финансов, со Всемирным банком, со специалистами МВФ работаем над проектом урегулирования вопрос “плохих” кредитов в банковских портфелях

-В первую очередь это законопроекты, касающиеся повышения доверия между банками и их клиентами, что усиливает права кредиторов с точки зрения оформления залога, контроля и прочее. Также это законопроект о банкротстве, который уравнивает всех кредиторов в правах, если предприятие объявляет о банкротстве

- имея запрет на взыскание залогового имущества (ЧИТАЙ МОРАТОРИЙ), очень трудно развивать кредитование. Поэтому законопроект о реструктуризации ипотечных кредитов. очень важен для нас.

https://www.ukrinform.ru/rubric-economix/2250810-dola-plohih-kreditov-v-bankovskih-portfelah-dostigl...


21.06.2017р. відбулося засідання Окружного адміністративного суду м.Києва щодо позову ГО «Єдиний центр правової допомоги» щодо відстоювання прав валютного позичальника «про захист прав та інтересів осіб, щодо захисту інтересів споживачів фінансових послуг


Сьогодні 21.06.2017р. відбулося засідання Окружного адміністративного  суду м.Києва щодо позову ГО «Єдиний центр правової допомоги» щодо  відстоювання прав валютного позичальника «про захист прав та інтересів  осіб, щодо захисту інтересів споживачів фінансових послуг у зв’язку з  бездіяльністю Національного банку України». На засіданні були присутні  біля 6-7 представників банків і представник НБУ.
Засідання перенесли. https://youtu.be/rVl29wML9KY

Увага! Сьогодні (20.06.17) Верховна рада має розглянути проект Закону №6027 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення довіри між банками та їх клієнтами".


Основні його  новели:

- Ліквідація солідарного боржника-юридичної особи, смерть  солідарного боржника-фізичної особи не припиняють обов’язку решти  солідарних боржників та поручителів перед кредитором та не змінюють його  обсягу і умов виконання.

- Порука  припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни  зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його  відповідальності, порука припиняється лише в частині такого збільшення,  і поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в  обсязі, що існував до його зміни.

- Порука припиняється після  закінчення строку (терміну), встановленого в договорі поруки. У разі,  якщо такий строк (термін) не встановлено, порука припиняється повним  виконанням основного зобов’язання або якщо кредитор протягом строку  загальної позовної давності від дня настання строку (терміну) виконання  основного зобов’язання не пред'явить позову до поручителя.

 -Кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємців,  які прийняли спадщину, не пізніше одного року з дати одержання  спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину  спадкового майна, незалежно від настання строку вимоги.

- Після  завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги  іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є  дійсними, якщо інше не буде визначено договором іпотеки або договором  про задоволення вимог іпотекодержателя.

- Наявність щодо предмета  іпотеки будь-яких обтяжень, заборон (крім обтяжень та заборон  іпотекодаржателя), арештів чи інших обмежень, що виникли після  реєстрації іпотеки, не є перешкодою для реєстрації права власності за  іпотекодержателем.

- У разі визначення судом способу реалізації  предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета  іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його  примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид  майна на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності або  незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення  виконавчих дій.

З повагою, Ваш КПД

[P]В Україні 20 червня набуває чинності новий закон "Про споживче кредитування", який заборонить вказувати неправдиву інформацію про нульові процентні ставки в рекламі і зобов'яже фінустанови перевіряти платоспроможність своїх клієнтів. Це означ

В Україні 20 червня набуває чинності новий закон "Про  споживче кредитування", який заборонить вказувати неправдиву інформацію  про нульові процентні ставки в рекламі і зобов'яже фінустанови  перевіряти платоспроможність своїх клієнтів. Це означає, що отримати  кредит без довідки про доходи буде складніше.

Про нововведення, які принесе ініціатива, пише "Сегодня".

Новий  закон зобов'язує банки та інші фінансові установи вказувати всі витрати  і ставки. Зараз документ зобов'язує інформувати позичальника про  вартість кредиту, проте інформація про вартість послуг посередників  вказувати не обов'язково. НБУ готує зміни до закону які мають на увазі  надання інформації про розмір всіх платежів.

Читайте:
Українці будуть отримувати кредити за новими правилами: топ-7 змін

Якщо  кредит дається на суму більше, ніж 3200 гривень на термін як мінімум  один місяць, у рекламі банки повинні вказувати всю інформацію і реальні  процентні ставки.

Як пояснив координатор програм Відділу  економічного зростання, USAID Джейкоб Моррін, реклама про кредити під  "0%" без перевірки платоспроможності в Україні буде заборонена.

Що повинні вказувати в рекламі:

  • Процентну ставку по кредитах і її тип (фіксована чи ні)

  • Ефективну річну процентну ставку

  • Максимальний термін, на який видається кредит

  • Що не можна вказувати в рекламі

  • Кредит надається під процентну ставку 0%

  • Для отримання кредиту не потрібні документи, які підтверджують платоспроможність позичальникаобов'язання банку або іншої фінансової установи оцінювати  кредитоспроможність позичальника змусить українців надавати відповідні  документи, наприклад, довідку про доходи. Швидко отримати кредити тільки  з паспортом стане складніше.

  • Також зміниться черговість  погашення кредиту. Раніше боржники в першу чергу погашали штрафні  санкції і відсотки, в результаті чого "тіло кредиту" практично не  змінювалося. Після набуття законом чинності, в першу чергу буде  погашатися сума простроченого боргу, потім "тіло кредиту" і тільки після  цього - штрафні санкції. Парламентарії впевнені, що це дозволить  боржникам позбутися від "нескінченного лічильника".

    Інформація  про реальні ставки з кредиту повинна вказуватися не тільки в рекламі,  але і в самому договорі про споживчий кредит. Цей документ повинні  показувати позичальникові до моменту підписання. Крім того, законом  передбачено, що договір можна підписувати в електронній формі,  використовуючи електронний підпис.

    У фінансовій установі позичальникові повинні показати:

  • Назва та місцезнаходження кредитодавця і його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит

  • Типі кредиту (звичайний, на умовах овердрафту і т.д.)

  • Суму, на яку кредит може бути виданий

  • Термін,  на який кредит може бути одержаний; наявні форми кредитування з  коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями  споживача;

  • Тип відсоткової ставки (фіксована, мене),  порядок її обчислення, в тому числі порядок її зміни, а також будь-які  індекси, які застосовуються до основної процентної ставки.

  • Види  забезпечення наданого кредиту потрібні кредитодавцем; необхідність  проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом і за чий рахунок  така оцінка проводиться;

  • Ефективну річну процентну ставку і орієнтовну загальну вартість кредиту на дату надання інформації

Поручитель не може розглядатись у договорі поруки як споживач послуг банку, а тому у цих правовідносинах на нього не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Поручитель не може розглядатись у договорі поруки як споживач послуг банку, а тому у цих правовідносинах на нього не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».


" Поручитель за змістом договору поруки не є споживачем послуг банку з кредитування, а, навпаки, є особою, яка своєю відповідальністю забезпечує відповідальність боржника у договорі споживчого кредиту, тобто споживача.


Договір поруки не є договором на придбання, замовлення, використання продукції для особистих потреб, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю, виконанням обов’язку найманого працівника, або як договір про намір здійснити такі дії.


Отже, поручитель не може розглядатись у договорі поруки як споживач послуг банку, а тому у цих правовідносинах на нього не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів»."


Постанова від 27 квітня 2017 року № 6-1153цс16

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/5EB7FD8BB3375ADDC225812C004696FC



Чим це загрожує поручителю -http://ubr.ua/finances/banking-sector/ukrainskie-banki-zatashchat-ljudej-v-svoi-sudy-3845320





С 10 июня 2017г. вступил в силу закон № 1734-VIII О потребительском кредитовании

С 10 июня 2017г. вступил в силу закон № 1734-VIII О потребительском кредитовании, принятый парламентом в ноябре 2016 года.

Отныне банки и финансовые компании обязаны письменно выдавать  заемщикам бесплатно по первому требованию раз в месяц информацию о  размере задолженности, возвращенной сумме кредита и прочих деталях займ,  детализирован перечень информации, которую банк обязан предоставить  заемщику до заключения договора.

Некоторые нормы потребкредитования действовали и раньше, а закон обобщил и закрепил старые правила:
— физические лица не могут получать займы в иностранной валюте;
— кредиторам запрещено отказывать заемщикам в досрочном погашении кредита или требовать дополнительных платежей.

 Кроме того, закон закрепил положение о том, что отказ от кредита  автоматически считается и отказом от договоров на сопутствующие услуги.
 Ряд изменений, указанных в новом законе, касается всех кредитов без  исключений, в том числе выданных до вступления в силу закона.Благодаря  таким изменениям будут исключены ситуации, когда заемщик погашает  начисленную пеню, а его основной долг при этом не уменьшается.

 Еще закон ограничил максимальную пеню за невыполнение обязательств по  кредиту: теперь она не может быть выше двойной ставки НБУ, то есть 25%  (с 25 мая 2017 г. ставка — 12,5%).

Общую сумму начисленных по  кредиту штрафных санкций также ограничили — она не должна превышать 15%  просроченного платежа. Это исключит ситуации, когда долг заемщика  раздувается до непомерных размеров.

Для новых займов закон предлагает инструменты для защиты клиентов и для упорядочивания процесса кредитования.
 - запрещена реклама потребительских кредитов с использованием  информации о том, что кредит беспроцентный или может быть предоставлен  без подтверждения кредитоспособности заемщика.

- закон предусматривает возможность оформлять договор в электронном виде с наложением электронной подписи сторон.


http://minfin.com.ua/2017/06/10/28282369/?_utl_t=fb

Уже приходять приватні виконавці? Що варто знати?


1.По-перше, Міністерством юстиції  станом на 29 травня 2017 лише проведено перші два іспити кандидатів у  приватні виконавці, які успішно склало 26 осіб. Втім, жоден з кандидатів  ще остаточно не набув статусу приватного виконавця
2. По-друге,  згідно із п.7 ч.2. ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" усі  рішення про виселення та вселення фізичних осіб відносяться до  виняткової компетенції державних виконавців (органів державної  виконавчої служби). Отже, жоден приватний виконавець не має прав  виконувати рішення щодо виселення фізичних осіб та не має права видавати  відповідні документи з цього приводу.
http://reforms.censor.net.ua/columns/3026979/reforma_prymusovogo_vykonannya_rishen_nevdala_sproba_sh...