Записи

Записи

Суд проти постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 662 (стягнення заборгованості провадиться у БЕСПІРНОМУ порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів)

11жовтня 2017р !!! ВАСУ !!! Хто може - підтримайте присутністю.

Суд проти постанови Кабінету Міністрів України

від 26 листопада 2014 р. № 662 (стягнення заборгованості провадиться у БЕСПІРНОМУ порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів)

--------------------------------------------------------------------------

Про що йдеться -

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України

від 26 листопада 2014 р. № 662

ЗМІНИ, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів

1. У розділі “Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами”:

у назві розділу слово “угодами” замінити словом “договорами”;

у пункті 1:

в абзаці першому слово “угоди” замінити словом “договори”, а після слів “заставлене майно” доповнити словами “(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)”;

у підпункті “а” слова “посвідченої угоди” замінити словами “посвідченого договору (договорів)”;

доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту:

“1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов’язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.”.

2. Доповнити перелік після розділу “Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами” новим розділом такого змісту:

“Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.”.

3. Розділ “Стягнення за чеками” виключити.

4. Доповнити перелік розділом такого змісту:

“Стягнення заборгованості за аграрними розписками

12. Нотаріально посвідчені товарні та фінансові аграрні розписки.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал аграрної розписки без відмітки про її виконання;

б) засвідчена кредитором копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику;

в) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання.”.

Банки будуть перевіряти клієнтів по-новому. Що треба про це знати

Перевірка фінансового стану при отриманні кредиту - вже звикли. Хоча пам'ятаємо як видавались кредити в 2005-2010рр.
 З вересня 2017р почала діяти постанова НБУ №42, що передбачає зміни до  положення про здійснення банками фінансового моніторингу.
Відтепер  банки зобов'язані, окрім первинної процедури ідентифікації, перевірки  паспорту та ідентифікаційного коду, до яких ми всі вже звикли, вимагати  також документальне підтвердження джерел походження коштів клієнтів.
http://www.epravda.com.ua/publications/2017/09/14/629102/

Новини від НБУ

Дивуються, що "кредитування відновлюється повільно" і хочуть "  розібратися із жахливим спадком іпотечного буму минулого десятиліття,  прийняти законопроект 4004-д, покликаний скасувати мораторій на  стягнення заставного майна валютних позичальників, створити кредитний  реєстр. Всі ці заходи стимулюватимуть розвиток ринку іпотеки в Україні."
===========================================================================
Наталія Задерей

керівник відділу розроблення макропруденційної політики Національного банку України

Останнім часом у Києві будується рекордна кількість нового житла.  Минулого року нова пропозиція склала понад 20 тис. квартир. У першому  півріччі 2017 року збудовано ще майже 16 тис. квартир. Це - максимум з  початку 2000-х. Добре це чи погано, чи доречно говорити про бульбашку на  ринку нерухомості, а головне - чи вдасться забудовникам стимулювати  продажі через інструмент іпотеки, аналізувала в колонці для видання  "Новое время" керівник відділу розроблення макропруденційної політики  Національного банку України Наталія Задерей.

"Забудовники  намагаються стимулювати продажі за допомогою іпотеки. Але кредитування  відновлюється повільно, і штучно стимулювати його розвиток у нинішніх  умовах небезпечно. Як мінімум, через те, що за надлишкової пропозиції  додаткові кошти призведуть не до збільшення обсягів будівництва, а до  зростання цін", - зазначає Наталія Задерей.

Вона наголошує, що  потрібно розібратися із жахливим спадком іпотечного буму минулого  десятиліття, прийняти законопроект 4004-д, покликаний скасувати  мораторій на стягнення заставного майна валютних позичальників, створити  кредитний реєстр. Всі ці заходи стимулюватимуть розвиток ринку іпотеки в  Україні.

Будівельний бум чи мильні бульбашки  
    Наталія Задерей

керівник відділу розроблення макропруденційної політики Національного банку України

 4 Вересня, 14:00    3737   коментувати
 



278
   

 
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
 

Що собою сьогодні являє вітчизняний ринок нерухомості. Шість тез про ризики та перспективи ринку житла.

У останні роки у Києві будується рекордно багато нового житла.  Минулого року нова пропозиція склала понад 20 тис. квартир. У першому  півріччі 2017 року збудовано ще майже 16 тис. квартир. Це максимум з  початку 2000-х.

Добре це чи погано, враховуючи обмеженість платоспроможного попиту? І чи доречно говорити про бульбашку на ринку нерухомості?

1. Бульбашки з’являються під впливом великого попиту. В Україні  цінової бульбашки немає, на відміну від багатьох країн Східної та  Центральної Європи, Скандинавії, де кредити дешеві, а нового житла  будується мало. У нас ця проблема була у 2008 році, коли ціни навіть на  однокімнатні хрущівки сягнули захмарних висот.

2. Зараз ситуація насправді протилежна. Є чимало ознак надлишку  пропозиції житла. Кількісно оцінити цей надлишок неможливо – в Україні  забудовники не звітують про продажі квартир. У деяких країнах статистику  продаж збирають центробанки (наприклад, в Польщі). І, судячи з досвіду  країн з надійною статистикою, наявність на ринку десятків тисяч  непроданих квартир аж ніяк не означає колапсу економіки чи ринку  нерухомості.

Надлишок пропозиції – це ризик лише для окремих слабких забудовників  та інвесторів сумнівних проектів, але не для фінансової стабільності та  економіки в цілому, тому що банки задіяні у фінансуванні будівництва  мінімально. Хоча іпотечне кредитування суттєво пожвавилося у 2016-му та  продовжує зростати цього року, обсяги іпотеки порівняно невеликі –  близько 1 млрд грн на рік – та майже не впливають на попит. Це видно із   Звіту про фінансову стабільність , стор. 28.

3. Доволі ймовірний сценарій розвитку подій у секторі будівництва –  ажіотаж спаде сам собою. Забудовники зрозуміють, що ринок насичений, і  попит не розігріти ані агресивною рекламою, ані зменшенням площі  квартир. Привабливих земельних ділянок залишається все менше. А будинки з  автозаправками замість дитячих майданчиків у дворі задовольнятимуть  лише вкрай невибагливих інвесторів.

Нарешті, привабливість житла як інвестиційного інструменту  нівелюється стабілізацією банківської системи та можливістю інвестувати  за кордон на основі електронних індивідуальних ліцензій. І, звісно,  високими комунальними тарифами та податком на нерухомість.

Деякі забудовники, можливо, не зможуть добудувати розпочаті об’єкти і  продаватимуть їх конкурентам. За несприятливого збігу обставин можлива  поява довгобудов. Але це ніяк не системна криза ринку житла.

4. Забудовники намагаються стимулювати продажі за допомогою іпотеки.  Але кредитування відновлюється повільно, і штучно стимулювати його  розвиток у нинішніх умовах небезпечно. Як мінімум, через те, що за  надлишкової пропозиції додаткові кошти призведуть не до збільшення  обсягів будівництва, а до зростання цін.

Крім того, потрібно розібратися із жахливим спадком іпотечного буму  минулого десятиліття. Прийняти законопроект 4004-д покликаний скасувати  мораторій на стягнення заставного майна валютних позичальників, створити  кредитний реєстр. Всі ці заходи стимулюватимуть розвиток ринку іпотеки  набагато краще, ніж адміністративні заходи чи чергова "державна  допомога".

5. У активному будівництві є свої переваги. Стимулюється розвиток  суміжних галузей, створюються робочі місця, знижуються ризики виникнення  бульбашок у майбутньому, коли попит зросте завдяки економічному  зростанню та іпотеці. Тож адміністративні заходи у вигляді мораторію на  нове будівництво недоречні. Але міська влада не повинна допускати  незаконного будівництва.

6. Важливо, щоб розвиток іпотеки сприяв доступності житла та  зростанню кількості угод, а не зростанню цін у так званих "спекулятивних  зонах". Тому усім великим та малим містам потрібно нарешті зайнятися  довгостроковим урбаністичним плануванням.

Замість того, щоб ущільнювати центральні та спальні райони  новобудовами, необхідно будувати нові квартали на околицях міст,  розширювати межі населених пунктів, прокладати туди дорогу та розвивати  інфраструктуру.

https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine/posts/1932992410248255

Вы успешно и законно выплатили ипотеку, получили документы на квартиру и думаете что на этом все? Как бы ни так!

Катерина Безюк20 июля 2017


Вы успешно и законно выплатили ипотеку, получили документы на квартиру и думаете что на этом все? Как бы ни так!

Сегодня совершенно СЛУЧАЙНО узнаю, что моя квартира арестована криминальным судом, на заседание которого меня не пригласили.

 Я, как законопослушная гражданка, последние 3 года искала в судах  разных инстанций правду, хотела решать все по закону, ипотеку погасила  только после получения решения суда и тут БАЦ!

У истоков этого  дела Фонд гарантирования вкладов и генеральная прокуратура. Арестовывают  недвижимость и уже выплаченную и ту, что еще в ипотеке, без разбора.

А как же гражданские права и права законных собственников???

 Если я с таким раскладом не согласна - посылают снова в суд доказывать,  что моя квартира - моя! И весь этот "банкет" на все мои кровные :) молодец, мол, что выплатила ипотеку, а теперь ещё потрудись снять со своей же квартиры запрет!

Ну каким словом вы это назовете?

Попала в этот кошмар не я одна.
Только в моем новом маленьком доме таких 8 семей.
Уверена, что по всей стране таких "счастливчиков" намного больше.
Слышала статистику, что после "банкопада" последних лет пострадало более 500 тысяч украинских ипотечных заёмщиков.

Если недавно выплатили ипотеку - проверьте по реестру нет ли на нее отягощения.
Если вы уже в подобной ситуации -  ОТЗОВИТЕСЬ!

Шерьте друзья!
Пострадавшие всех областей - объединяйтесь!

Пенсіонерка втратила доступу до своєї квартири через те, що взяла «безвідсотковий» кредит по оголошенню.


Кредитори, за розповідями виселеної пенсіонерки та її сина додали до документу не існуючі раніше правила, за якими в разі несплати боргу квартира повинна переходити в їх власність. Жінка стверджує, що кредитори навмисне не хотіли брати гроші, які Любов Ігорівна їм намагалася повернути в термін.
У квартирі зараз живе якийсь Олексій, який виконує роль «охоронця». Його  там залишили кредитори. Відчиняти двері ні журналістам, ні поліції від  маж наміру. А правоохоронці нічого зробити не можуть, так як нотаріус,  керуючись документами, право власності на квартиру передав кредитору.


http://dnepr-go.top/news/74-richna-kyyanka-cherez-bezvidsotkovogo-kredytu-po-ogoloshennyu-vtratyla-t...


НБУ надав право банкам формувати кредитну документацію (справу) боржника з електронних документів.

Національний банк уніс зміни до Положення про визначення банками розміру кредитного ризику

08.08.2017

 Національний банк України передбачив право банків формувати кредитну  документацію (справу) боржника з електронних документів, які створені та  підписані банком і боржником із застосуванням електронного цифрового  підпису. Ці нововведення запроваджені у контексті законодавчих змін,  зокрема Закону України "Про споживче кредитування", яким передбачено  право укладати в електронному вигляді договори про споживче  кредитування.

Відповідні зміни внесені до Положення про  визначення банками України розміру кредитного ризику, затвердженого  постановою Правління НБУ № 351 від 30 червня 2016 року (далі – Положення  № 351).

Зміни до Положення № 351 також передбачають:

●  узгодженість підходів до врахування банками під час розрахунку розміру  кредитного ризику вартості заставного майна, стягнення/реалізація якого  обмежена на законодавчому рівні;

● визначення банками сторони у зобов’язанні за факторинговими операціями з регресом;

 ● уточнення вимог у частині засвідчення банками акта щодо контролю  наявності та стану заставного майна у вигляді нерухомості та земельних  ділянок;

● порядок оцінки житлово-будівельних кооперативів.

 Зазначені зміни є результатом постійної співпраці Національного банку  із банківською спільнотою у процесі здійснення моніторингу впровадження  та застосування банками вимог Положення № 351.

Зміни до Положення № 351 затверджено Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 серпня 2017 року. - https://bank.gov.ua/document/download?docId=53243335

https://bank.gov.ua/document/download?docId=53243335

Позов про захист права споживача звільняється від сплати судового збору на усіх стадіях судового розгляду. ВССУ у листі від 09 серпня 2017р.

ВССУ у листі від 09 серпня 2017р. № 93-1517/0/4-17 розв’язав  колізію між ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» і ст. 5 ЗУ «Про  судовий збір» та прийшов до однозначного висновку, що споживач при  поданні позову про захист свого права не повинен  сплачувати судовий  збір. Споживач також не повинен сплачувати судовий збір при апеляційному  та касаційному оскарженні рішення суду ухваленого за результатами  розгляду його позову.

Прес-реліз фонду гарантування від 14.08.17

Фонд гарантування активізує співпрацю з бюро кредитних історій та  оновлює інформацію про позичальників неплатоспроможних банків

коротко:
1. Фонд   активізує співпрацю банків, що ліквідуються, із провідними бюро  кредитних історій країни, уже оновлено інформацію про позичальників 18  банків.
2.Абсолютна більшість позичальників – до 95 %, просто  відмовляються обслуговувати свої кредити в банках, що віднесені до  неплатоспроможних
3. Фонд гарантування закликає позичальників  неплатоспроможних банків гасити свої кредит. Погашення кредиту допоможе  запобігти його продажу, варто знати,  що  на його купівлю, передусім, претендуватимуть професійні гравці –  компанії по роботі з проблемною заборгованістю.


http://www.fg.gov.ua/news/17615-fond-harantuvannia-aktyvizuie-spivpratsiu-z-biuro-kredytnykh-istorii...

Банки мріють відновити кредитування. За які закони вони тримають "кулачки"?


Незалежна Асоціація Банків України:
Прийняття  цих законопроектів дозволить запустити ринок кредитування і повернути в  економіку понад 400 млрд. грн вже найближчим часов. То ж чекаємо осені і  тримаємо кулачки).

Законопроект № 6027-д від 31.07.2017  «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України   щодо відновлення кредитування». Його завдання – ліквідувати законодавчі  прогалини, що використовуються боржниками для  уникнення від сплати кредитів. У разі його прийняття інвестиційний  клімат в Україні якісно покращиться, оскільки кредитори матимуть менше  ризиків втратити свої інвестиції. В свою чергу банки зможуть суттєво  знизити ставки по кредитам як для бізнесу, так і для населення, адже  кредитні ризики також стануть значно меншими.  

Законопроект №  2456-д від 29.12.2015 щодо удосконалення захисту прав споживачів  фінансових послуг. Документ проголосовано в першому читанні. Його  цілковите прийняття дозволить усунути прогалини в системі  нормативно-правового забезпечення захисту прав споживачів. Врегульовує  застосування електронних документів та дистанційних каналів  обслуговування. Сприятиме поширенню новітніх технологій при наданні  фінансових послуг споживачам. Крім того, законопроект впроваджує дієві  механізми контролю дотримання гравцями ринку споживчих фінансових  послуг, у тому числі споживчого кредитування, вимог законодавства щодо  захисту прав споживачів цих послуг.

Законопроект № 4004-д від  17.06.2016 «Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за  кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла».  Запропоновані законодавчі зміни передбачають врегулювання проблеми  валютних кредитів, які отримані фізичними особами на придбання єдиного  житла, шляхом прощення частини існуючого боргу та конвертації решти  виплат у гривню. Це дозволить зняти соціальну напругу і цілковито  вирішити проблему валютних іпотечних кредитів. Також законопроект  встановлює особливі умови реструктуризації валютних іпотечних кредитів  для інвалідів 1 групи, учасників АТО, ветеранів, багатодітних сімей та  сімей, які виховують дитину-інваліда 1 групи.

Законопроект №  3132-д від 21.10.2016 щодо підвищення ефективності процедур банкрутства.  Запропоновані документом зміни спрацюють на підвищення ефективності  процедур банкрутства, рівня захищеності прав кредиторів, вдосконалення  процедури продажу майна боржника на аукціоні, підняття рівня виконання  контрактів та судових рішень. Неможливість фіктивного банкрутства та  продажу майна через підпільні аукціони дозволить суттєво піднятися  Україні в рейтингу Doing Business, який щорічно складає Світовий банк.  Нині України знаходиться на 150 місці зі 169 країн світу.  

 Законопроект № 6232 від 23.03.2017 «Про внесення змін до Господарського  процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу  України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших  законодавчих актів». Законопроект прийнято в першому читанні. Він  направлений на нормативне врегулювання процесуальних механізмів, які  мають забезпечити ефективний, справедливий, неупереджений та своєчасний  захист прав і свобод особи в суді. Законопроект є вкрай важливим для  втілення якісної судової реформи в Україні, оскільки передбачає широкі  можливості здійснення судочинства із застосуванням інформаційних  технологій і вчинення всіх процесуальних дій через засоби електронного  зв'язку з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки.

 Законопроект № 4646-д  від 16.06.2017 «Про внесення змін до Закону  України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».  Документ розроблено, аби привести деякі норми діючого закону у  відповідність із законодавством Європейського Союзу, зокрема із  положеннями Директиви ЄС № 2013/34/ЄС. Та удосконалити таким чином  порядок застосування Міжнародної системи фінансової звітності.  Законопроект вже прийнято в першому читанні.

Законопроект №   5592-д від  20.04.2017 щодо спрощення ведення бізнесу та залучення  інвестицій емітентами цінних паперів. Передбачені ним зміни спрямовані  на підвищення прозорості фондового ринку та рівня корпоративного  управління в акціонерних товариствах у відповідності до європейських  практик та стандартів. Відповідні зміни сприятимуть захисту прав  інвесторів та розширенню можливостей для залучення капіталу.  Законопроект вже прийнято в першому читанні.

Законопроект №  6273 від 31.03.2017 щодо підвищення ефективності виведення банків з  ринку, продажу їхніх активів та адаптації до міжнародних стандартів та  актів законодавства ЄС. Законопроект посилює інституційну спроможність  Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, удосконалюючи процедури  виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі прискорення  продажу активів. А також надає більше повноваження кураторів НБУ ще до  визнання банку неплатоспроможним. Крім того, законопроект посилює захист  прав вкладників і приводить норми законодавства України до міжнародних  стандартів.

Суд против налоговой

От Ольга Абаева

Приглашаю 17.08.2017 в 9-50 на судебное заседание в Окружной административный суд города Киева, по адресу вул. Петра Болбочана 8, корпус1. Судья Смолий И.В. Мы против налоговой.В 2015 году ВТБ банк простил часть кредита, часть была переведена в гривну. Мы заполнили декларацию, заплатили налог с учетом закона (курсовая разница не облагается). Целый год мы боролись с ДФС Украины, результат - 0. Даже уголовное дело завели, т.к. большая сумма налога.Первое заседание было перенесено, так как нас не было в стране. Но наш адвокат сообщила, что на заседание пришло три сотрудника налоговой.Практика по судам 50/50, но учитывая, что судья судил евромайдан, а сейчас продолжает работать, вывод напрашивается нехороший, да и декларация очень интересная.Кому интересно, приходите, вместе послушаем аргументы налоговой.